Доска бесплатных объявлений и товаров orlada.com
Останні новини
Істота, відвідує вночі молодих чоловіків
Істота, відвідує вночі молодих чоловіківНа відміну від інших чудовиськ, суккуби і споріднені їм менади керують...
детально...
Ігор Беркут. Велика зрада. 04.03.2016
Все більше зради, все менше пэрэмог;
детально...
Основна причина появи паразитів в організмі
До 20-25 років внаслідок харчування мертвої пі щей відбувається заміна...
детально...
Вселенська зрада ПАТРІАРХІВ
Нещодавно сталася подія, про якe говорять багато і ще будуть говорити ...
детально...
5 супер здібностей які є у кожної людини
Друже, а ти знав, що ти дуже крутий?nn Так, так, не оглядайся, ми до т...
детально...
Трохи цікавих фактів про США
детально...
Вплив фільмів на громадську думку
Мій колега приїхав з Японії - прожив там останні 3 роки. як хобі - ход...
детально...
Приклад незалежної Латвії для України
Приклад незалежної Латвії для УкраїниУ 70-80-ті роки в структурі виробленого національного доходу Латвійськ...
детально...
Ассасини
АссасиниВплив асасинів на історію величезна. Чудові воїни, вони були "середньо...
детально...
Наш Місяць є штучним об'єктом
Наш Місяць є штучним об'єктомЩе одним фактом, що говорить на користь того, що колонізація Мідгард-З...
детально...
Загадки планети

Атлантида - втрачений рай людства

Спори про легендарного острові Атлантида, на якому розташовувався місто атлантів, не замовкають ось уже два тисячоліття - з тих пір, як великий Платон розповів про нього у своїх діа-логах "Тімей" і "Критий". Де тільки не шукали цю загадкову країну: у Атлантичному океані і Південній Америці, Середземному морі і Африці, в Малій Азії, Північному морі і в багатьох інших місцях. Але там, де Атлантиду "знаходили", вона не відповідала описам Платона. А в місці, вказаному філософом (тобто за Геркулесовими стовпами), цієї таємничої землі не можуть знайти до сих пір ......
Серед вчених існують два підходи до терміна "Атлантида". Як вже говорилося вище, в перші Атлантиду назвав Атлантидою давньогрецький філософ Платон. Але попередники Платона теж знали про неї, хоча називали цю країну іншими іменами. Античні автори під Атлантидою розуміли якесь держава, яке знаходилося на одній стадії розвитку з Грецією, воювало з нею і під час однієї з воєн загинуло в грандіозній катастрофі.

Проте в окультних науках існує уявлення про Атлантиду як про якусь протоцивилизации, яка передувала нашій і загинула в результаті цілої серії катастроф. Про це ж говорять міфи і легенди народів самих різних країн, що проживають на різних континентах. Але у багатьох з них існує уявлення про яке - то народ, який передував сучасному людству і загинув в результаті якого - то потужного катаклізму.
"Платон мені друг, але істина дорожче", - сказав свого часу великий Аристотель. Ось так було поставлено ця проблема: де, коли і як існувала держава атлантів? Хтось визнає існування Атлантиди без всяких сумнівів, хтось без всяких сумнівів відкидає, виходячи з формули: "Цього не може бути, бо цього не може ніколи". Але більшість дослідників вважають існування Атлантиди цілком ймовірним, але вимагає доказів. Грецький філософ Крантор каже, що в 3010 д.е.н. бачив в Єгипті колону, на якій була вибита вся історія зниклого в морській безодні острова.

Що було відомо про Атлантиду Платону? У своїх діалогах він повідомляє, що Атлантида зникла протягом одного дня і однієї трагічної ночі - "за одні жахливі добу".

Приступаючи до описаних Атлантиди, Платон попереджає, що як назва самого острова, так і всі інші імена в його оповіданні не справжнє, а переклад на грецьку мову. Єгиптяни, які перші писали історію Атлантиди, перевили атландскіе імена на свій лад. Солон, який і повідомив Платону відомості про цей острів, не бачив потреби зберігати єгипетські назви і перевів їх на грецьку мову.
Російський поет - символіст В.Я. Брюсов у своєму творі "Атлантида" відзначає, що "описує Платон Атлантиду вже в тому стані, якого вона досягла після декількох тисячоліть культурного життя, коли на острові було вже багато разів-ділових царств, безліч багатих міст і величезне населення, що обчислюються мільйонами". А сама історія острова починалася з розділу землі між трьома богами-братами: Зевсом, Аі-дом і Посейдоном. Посейдону по долі і дістався острів Атлантида і, крім того, він став володарем морів. Коли Посейдон отримав Атлантиду, то на острові жили тільки три чоло-століття - "один з чоловіків, на самому початку вироблений на світ Землею, на ім'я Евнор з дружиною Лівкіппой і красунею - дочкою клейте". Посейдон закохався в клейте, вона стала його дружиною і народила п'ять пар близнюків - перших десять царів Атлантиди.

Посейдон першим став зміцнювати острів, що б зробити його недоступним для ворогів. Навколо невисокого пагорба, поступово переходить у рівнину, було вирито по колу поперемінно один за одним три водних і два земляних кільця. У самому центрі пагорба (акрополя), на узвишші, Посейдон спорудив маленький храм для клейте і себе, оточивши його стіною з чистого золота.

На акрополі був побудований палац, який розширювався і прикрашався кожним царем, причому новий прагнув неодмінно перевершити свого попередника. "Так що не можна було бачити цю будівлю, не дивуючись величиною і красі робіт".
Царі - діти Посейдона, звичайно, не могли обходитися без купання, і з цього вони побудували на акрополі численні купальні. "Для купання були водойми, відкриті, і, для зимового часу, закриті; були особливі - для царської сім'ї і для приватних осіб; ще інші - окремо для жінок, і ще для коней і в'ючних тварин, кожен з них був розташований і укра- шен згідно зі своїм призначенням. Вода, що виходила з цих водоймищ, була направлена ​​для зрошення лісу Посейдона, де родючість грунту виробляло дерева дивовижною висоти і краси ".

Найбільшим і величною спорудою акрополя був храм, присвячений одному богу Посейдону. Він був по істині гігантських розмірів: довжиною 185 метрів, шириною 96 метрів і "відповідної" висоти. Зовні великий храм був цілком облицьований сріблом, окрім "країв", зроблених з чисто-го золота. Усередині храму було багато статуй із золота. Найбільша з них зображала бога Посейдона, який, стоячи на колісниці, керував шісткою крилатих коней. Статую Посейдона була така висока, що майже стосувалася головою стелі, який був оброблений слоновою кісткою і весь прикрашений золотом, се-ребром і оріхалком. Стіни, стовпи і підлоги всередині храму суцільно були викладені оріхалком. Всі буквально сяяло і "спалахувало", варто було тільки сонячному променю проникнути всередину святилища.

Багато чудесного повідомляє ще Платон про столицю атлантів, а потім переходить до опису всієї країни. "Острів Атлантида був дуже піднесений над рівнем моря, і берег піднімався не-доступним урвищем. Кругом столиці простягалася рівнина, оточена горами, які доходили до моря". Про цю рівнині все го-ворілі, що вона є найкрасивішою на землі і дуже родючою. Вона була густо всіяна квітучими селищами, розділеними озерами, річками, луками, де паслося безліч диких домашніх тварин.

Багато що приходило до атлантам із зовні, зважаючи на обширність їх влади, але острів і сам виробляв майже все, потрібне для життя. "По-перше, всі метали тверді і легкоплавкі, придатні для обробки, у тому числі той, який нині ми знаємо лише за назвою: оріхалк ...... поклади його знаходила в багатьох місцях острова; після золота це був самий дорогоцінний з металів.

Острів доставляв для ремесел всі потрібні матеріали. Жило на острові велику кількість домашніх тварин і диких звірів, між іншим, багато слонів ...... Всякого роду тваринам ост-рів давав рясне прожиток, як живуть в болотах, озерах та річках або на горах і в рівнинах, так і цим (слонам), хоча вони величезні і ненажерливі.

Виробляв і доставляв острів всі аромати, нині ростуть у різних країнах, коріння, трави, сік, поточний з плодів і квітів. Був там також плід, дає вино (вино-град), і той, який служить їжею (хлібні злаки), разом з тими, які ми теж вживаємо в їжу, називаючи загальним словом - овочі; були ще плоди, що дають одночасно питво, їжу і пахощі (кокосові горіхи?) ...... Такі були божественні і дивовижні багатства, такі, в незліченну кількість, виробляв цей острів ".

Далі Платон описує політичний устрій столиці і її саму, тому що "при таких щедротах грунту, жителі будували храми, палаци, порти і гавані для суден і постаралися прикрасити свій острів ......".

На щасливому острові кожен з десяти братів - царів мав у своєму царстві абсолютну владу, але загальне правління державою Атлантидою царі вершила Радою, на який вони збиралися через 5-6 років, чергуючи парні і непарні числа. Вища влада завжди залишалася за прямим спадкоємцем атланта, але навіть головний цар не міг засудити до смертної кари нікого зі своїх родичів без згоди більшості царів "поки Атланти слідували за правління початків чесноти і поки панувало в них" божественне начало, все їм удава-лось " . Але коли переміг "людський норов" - низинне початок, коли вони втратили всяку благопристойність і в них стало кипіти нестримна жадібність, коли люди стали являти собою "ганебне видовище", тоді Бог Богів - Зевс, бачачи розбещеність атлантів, коли-то настільки доброчесних , ре-шив їх покарати. "Він зібрав всіх богів у небесному святилищі і звернувся до них із такими словами ......".
На цьому діалог Платона "Критій" раптово обривається. І починається історія Атлантиди та її пошуків довжиною в дві тисячі років. Священно служителі оплакували духовну мудрість Атлантиди, занечистилася. Філософи міркували про божественні правителів цього острова, поети оспівували казкове досконалість її пристрій. Проте деякі дослідники вважають, що діалоги про Атлантиду потрібні були Платону, що б ви-разити свої думки про ідеальний устрій держави.

Але розповідь про Атлантиду, як зазначає Валерій Брюсов, "не є чим - або винятковим в твори Платона. У нього зустрічаються й інші опису фантастичних країн, викриті у форму міфів. Але жоден з таких оповідань не обставлений, подібно опису Атлантиди, посиланнями на джерела. Платон, як би передбачаючи майбутні сумніви і заперечення, піклується вказати на походження своїх відомостей з найбільшою точністю, яку толь знали античні автори ".
На початку XX століття були споряджені і відправлені на пошуки Атлантиди три експедиції, одну з яких (другу) очолював Павло Шліман - внук знаменитого відкривача Трої Генріха Шлімана. "За запевненням Павла Шлімана, його знаменитий дід залишив запечатаний конверт з тим, щоб її розкрив той з членів сім'ї, хто дасть урочисту обіцянку присвятити всю палю життя дослідженням, вказівки на які знайде в цьому конверті. Павло Шліман дав таку клятву, розкрив конверт і прочитав знаходилося там лист. У листі Генріх Шліман повідомляв, що він зробив дослідження залишків Атлантиди, в існуванні якої не сумнівається і яку вважає колискою всієї нашої цивілізації. Влітку 1873 року Генріх Шліман нібито знайшов (при розкопках у Трої), бронзовий своєрідний посудину великих розмірів, всередині якого були глиняні судини меншого розміру, дрібні фігурки з особливого металу, гроші з того ж металу, і предмети, "зроблені з викопних кісток". На деяких з цих предметів і на бронзовому посудині було написано "фінікійськими ієрогліфами": " Від царя Атлантиди Хроноса ".

Але у багатьох дослідників, російських і зарубіжних, ця розповідь викликає недовіру.
Пошуки Атлантиди велися і ведуться скрізь - по всій земній кулі. Радянський гідрогеограф Я.Я.Гаккель представив свою "Атлантиду" у вигляді вузької смуги, що тягнеться уздовж підводного хребта Ломоносова і з'єднує Канадський Арктичний архіпелаг з Новосибірськими островами. Дійсний член Географічного товариства, член Наукової ради з кібернетики РАН Олександр Кондратов багато робіт присвятив зв'язків між історією людства та історією океанів. Він написав багато книг про ле-гендарной платонівської Атлантиду і про численні "Атлантида" - так званих гіпотетичних землях, нині пішли під воду.

Зарубіжні дослідники Рената і Ярослав Малина в своїх роботах про природні катастрофи та прибульців з космосу пишуть, що атланти-мореплавці досліджували Землю ...... Кажуть, "що вони подорожували по повітрю і під водою, фотографували предмети на великій відстані, використовували рентгенівські промені, фіксували образи і звуки на відео стрічки, користувалися лазером з кристала, винайшли страшну зброю з застосуванням космічних променів, використовували також енергію антиречовини. Проте вживання в корисливих цілях темних сил природи честолюбними жерцями і почастішали землетрусу перевели до розпаду материка на безліч островів, які надалі також зникли в море. А за десять тисяч років до нашої ери підземний вибух знищив і острів Посейдоніс. Але радіація, випромінювана великим кристалом, що лежить в місці загибелі Атлантиди, веде до раптового зникнення кораблів і літаків у відомому Бермудському трикутнику ".

Як видно з усього вищесказаного, географія пошуків Атлантиди дуже широка і різноманітна.
Кращий спосіб висловити подяку автору - поділитися з друзями!

Коментарі

1.
я
05.07.2013 22:16
пойдет

Додати коментар

Випадкові новини
Веб-камера Дублінського зоопарку
Оглядова веб-камера Дублінського зоопарку....
детально...
Цвинтар динозаврів
Цвинтар динозаврівБагатовікову загадку причини загибелі гігантських ящерів-динозаврів - ...
детально...
Військове мистецтво Русів або як воювали на Русі
Військове мистецтво Русів або як воювали на РусіЗемля, на якій жили наші далекі пращури, була багатою і родючою і пост...
детально...
Випадкові новини
На місці ж / д аварії в Приамур'ї на грунт вилилося до 200 тонн нафти
На місці ж / д аварії в Приамур'ї на грунт вилилося до 200 тонн нафтиНа місці залізничної аварії, що сталася в ніч на 31 січня в Приамур'ї,...
детально...
Ватикан профінансує пропаганду досліджень стовбурових клітин
Ватикан профінансує пропаганду досліджень стовбурових клітинАмериканська компанія NeoStem уклала безпрецедентний контракт в галузі...
детально...